тлог о ненависти и смерти или как суицид спас мне жизнь
16 July

«

У вічності, де час не існує, ніщо не росте, не народжується, не змінюється. Смерть створила час, щоб виростити те, що потім вб‘є. І ми народжуємося заново, але проживаємо те саме життя, яке вже багато разів проживали. Скільки разів ми вели вже цю розмову, панове? Хто знає... Ми не пам‘ятаємо свої життя, не можемо змінити свої життя, і в цьому — весь жах і всі таємниці самого життя. Ми у пастці. Ми у страшному сні, від якого не прокинутися.»
— Растін Коул, «Справжній детектив»
0

Comments:

wiml

1 year ago

Post added to favourites
zlo

1 year ago

Post added to favourites